Методичний кейс

                                                             Шановні колеги!
Пропоную для використання у роботі.

Князь  Володимир Великий. Запровадження християнства.

Цільова група : учні 7 класу.

Тривалість : 45хв.

Цілі уроку:

·        ознайомити учнів з внутрішньою та зовнішньою політикою Володимира Великого, причинами і наслідками прийняття християнства;

·        сформулювати значення проведення князем реформ;

·        розвивати історичне мислення, вміння аналізувати історичні факти та події.

Операційні цілі (завдання ):

Після закінчення уроку учень

·        знає: визначення  поняття «християнство», «реформа»;

·        розуміє : роль князівської влади в політичному устрої  Русі – України;

·        вміє:  визначати  причини та наслідки запровадження християнства як державної релігії  Русі – України;

·        може: аргументувати і висловлювати судження про внутрішню та зовнішню політику князя Володимира.

Методи й техніки:

метод «Мікрофон»;

 метод «Асоціативний кущ»;

метод «Чиста дошка»;

Обладнання: мультимедійний проектор з проекційним екраном,  допоміжний інформаційний матеріал, доступ до Інтернету.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Привітання з учнями

Додаток 2. Притча

Додаток 3. Проблемне запитання

Замма Людмила Олександрівна, учитель історії та права вищої категорії Роздольненського НВК, Каланчацький район, Херсонська область

Додаток 4.Проблемна ситуація

Додаток 5.Метод «Чиста дошка»

Додаток 6. Запитання до уроку

Додаток 7.Князь Володимир: людина і державотворець

Додаток 8. Схема – портрет князя Володимира

Додаток 9. Реформи князя Володимира . Метод «Асоціативний кущ»

Додаток 10.Визначеня поняття «релігія»

Додаток 11.Документи розповідають…

Додаток 12. Визначення поняття «християнство»

Додаток 13. Метод «Мікрофон»

Додаток 14.Історичний портрет князя Володимира

Додаток 15.Карта самооцінювання учня

Додаток 16.Література та Інтернет – ресурси

Додаток 17.Домашнє завдання. Заповни таблицю

Додаток 18.Напиши есе

Хід уроку

1.Вступна частина

1.1. Почніть урок з привітання  з учнями. Побажайте їм успіхів на уроці. (Додаток 1)

1.2. Мотивуйте  дітей до  активного навчання, розповівши притчу

( Додаток 2).

1.3. Поставте учням проблемне питання : чи можемо ми стверджувати, що «період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави». (Б.Греков)  (Додаток 3)

2.    Основна частина  

2.1   Для створення проблемної ситуації спроектуйте на екран проблемне запитання  . Поставте запитання учням. ( Додаток 4)

2.3.Запропонуйте учням за допомогою вчителя  визначити тему та мету уроку

2.4.Поясніть учням, що на дошці записані  запитання, які стосуються нової теми. Вони можуть бути звичної форми або мати вигляд схеми , малюнка, фрагмента картини тощо. ( Додаток 5 )

2.5. Попередьте учнів, що  розповідь буде містити відповіді на запитання, записані на дошці. Періодично  буде ставитися запитання до  учнів, чи готові вони відповісти на будь-яке із наведених запитань. Якщо учні відповіли на запитання, то воно стирається з дошки. ( Додаток 6)

2.6. Наголосіть,  що  на кінець уроку дошка повинна бути чистою.

2.7. Запропонуйте учням  переглянули допоміжний матеріал

(Додаток 7 )

2.8.Зауважте, що на основі прочитаного тексту  на кінець уроку потрібно скласти історичний портрет князя Володимира ( Додаток 8 ) 

2.9. Поставте завдання перед учнями прочитати інформаційний текст   та визначити, які реформи провів Володимир Великий. ( Додаток 9 ).

2.10. Допоможіть учням згадати поняття «релігія».   Акцентуйте увагу учнів на тому, що під час сьогоднішнього уроку вони дізнаються про нову релігію – християнську. ( Додаток 10)

2.11.Запропонуйте учням розглянути  картину  К . Лебедєва «Хрещення киян» ( Додаток11  )

Які події зображені?

Наскільки правдиво, на вашу думку, картина відображає історичні факти?

Чи можна підтвердити зображене історичними джерелами? Якими?

Про прийняття якої  віри говориться в даній картині?

2.12. Наголосіть, що в 988 році  князь Володимир запроваджує християнство як державну релігію

2.13. Зачитайте  і попросіть  записати  у зошитах визначення поняття «християнство»  (Додаток 12)

2.14.Поміркуйте : більшість істориків оцінюють релігійну реформу Володимира Великого як позитивне явище в історії Київської Русі. «Повість минулих літ» описує процес хрещення так: «І, коли прийшов (до Києва), звелів поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу».
2.15.Обгрунтуйте свою думку -  Володимир Великий – видатний реформатор чи знищувач традицій слов’ян?

3.Підсумкова частина

3.1.Нагадайте, що на початку уроку ви ставили проблемне запитання: вислів Б.Грекова «Період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави» і попросіть учнів  висловити   свої судження.(метод «Мікрофон») ( Додаток 13 )

3.2.Підсумуйте опрацьований матеріал і спільно з учнями складіть історичний портрет князя Володимира. (Додаток 14 )

3.3. Запропонуйте учням провести самооцінювання набутих знань

(Додаток 15).

3.4.Попросіть учнів оцінити рівень засвоєння матеріалу, запитавши:

·         Чи виправдалися ваші очікування щодо уроку?

·         Що було головним на уроці?

·         Що було цікавим?

·         Що дізналися нового?

·         Чого навчилися?

·         Чи з’явилося бажання дізнатися більше?

3.5. Запропонуйте учням під час підготовки домашнього завдання  скористатися літературою та Інтернет - ресурсами, які допоможуть їм дізнатися про князя Володимира  більше. ( Додаток 16  )

3.6. Оголосіть домашнє завдання: Запропонуйте учням прочитати матеріал підручника та заповнити таблицю «Реформи князя Володимира.» (Додаток   17). За бажанням напишіть есе «Історичне значення запровадження християнства полягало в тому, що….» ( Додаток 18 )

3.7. Подякуйте за роботу на уроці, за співпрацю. Виставте оцінки.

                                                                                                              

Додаток 1

Привітання з учнями

Добрий день! Посміхніться один одному  і подумки побажайте успіхів на уроці. Але пам’ятайте: якщо у когось засвербить язичок і він захоче вигукнути відповідь, то нехай подивиться на ось ці сигнали:

Знаєш відповідь – піднімай руку!            Довгий язик – підказка суперника!                                                          

            

ПАМ’ЯТКА   УЧНЯ

1.Посміхніться вчителю,  однокласникам.

2.Будьте уважні та доброзичливі.

3.Гарний настрій та володіння собою допоможуть вам бути активним на уроці.

4.Аналізуйте та порівнюйте нове.

5.Не бійтеся помилитися, продемонструйте свої знання, пам’ять, уяву, уміння.

6.Робіть самостійні висновки.

7.Я зичу вам успіхів!

Додаток 2

Притча

Одного разу Хаджа  Насреддін зайшов до мечеті читати проповідь: ”О, миряни, чи знаєте ви, про що я буду розповідати?” - запитав він. „ Не знаємо, -„ відповіли вони. ” Якщо ви не знаєте ,то про що ж мені з вами розмовляти?” - сказав Хаджа Насреддін і пішов із мечеті.

  Наступного дня, коли він прийшов до мечеті і звернувся до мирян із тим самим запитанням , вони відповіли: ” Знаємо!” „ Якщо ви знаєте, то про що ж мені з вами розмовляти?” - відповів мудрець і пішов.

   На третій день миряни відповіли: ”О, шановний, дехто знає,про що ти розповідатимеш, інші, - ні. ”  „ За таких обставин , сказав Хаджа, хай ті ,хто знає, розкажуть тим, які не знають. ” І ми зробимо сьогодні на уроці так само.

Додаток 3

Проблемне запитання

Чи можемо ми стверджувати, що «період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави». (Б.Греков)

                                          

  Додаток 4

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ

Перед вами зображення пам’ятника , скульптором якого є І. Кавалерідзе.

 Княгиня  Ольга

   * Кому споруджено цей пам’ятник і де він знаходиться?

   * За що увіковічили саме цю історичну постать?

   * Що вона зробила для країни?

   * Чи є послідовник княгині Ольги?

Додаток 5

Метод  „Чиста дошка”

 Учитель записує на дошці запитання, які стосуються нової теми. Вони можуть бути звичної форми або мати вигляд схеми , малюнка, фрагмента картини тощо. Учитель попереджує учнів, що його розповідь буде містити відповіді на запитання, записані на дошці. Періодично він буде запитувати учнів, чи готові вони відповісти на будь-яке із наведених запитань. Якщо учні відповіли на запитання, то воно стирається з дошки.

Додаток 6

ЗАВДАННЯ:

на кінець уроку дошка повинна бути чистою.

1.     У якому році і хто запровадив християнство?

2.     Що таке християнство?

3.     У якому документі України зазначено: ” Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. ”

4.     У 996 році завершується будівництво першої кам’яної церкви ________.

Чому її так назвали?

 5.У якому році Володимир прийшов до влади?

 6.Як називалися перші карбовані гроші на Русі?

 7.На якій річці відбулося хрещення киян?

  8. Що спільного між гербом Великого князя Володимира і сучасним         гербом України?

   9.Розв'яжіть ребус. Переставте літери так, щоб одержалося слово.

Я Г Е І Р І Л

Додаток 7

Князь Володимир: людина і державець.

Князь Володимир (979 — 1015) був позашлюбним сином Святослава й рабині-ключниці його матері Малуші. Ще хлопцем був посаджений батьком у намісники Новгорода. Переміг у боротьбі між братами за батькову спадщину й у 980 р. став єдиновладним правителем Русі. У роки його князювання в загальних рисах завершилося формування державності Київської Русі. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор. Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. У кінці життя проти Володимира постав його син Ярослав, що був намісником у Новгороді. Під час підготовки походу проти нього Володимир раптово помер.

Володимир розпочав своє князювання з того, що відправив варягів, які допомогли йому здобути владу, до Константинополя служити візантійському імператору. Своїх дружинників князь посадив намісниками в багатьох містах Русі.

Новий князь продовжував політику попередників щодо підпорядкування Києву східнослов’янських земель, які не ввійшли до складу Русі або відпали в попередні роки. У 981 р. Володимир відвоював у поляків територію Червенських міст (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). До Русі було приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут було збудовано фортецю Берестя, а на Волині засновано нове місто Володимир. Упродовж 981—982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, а пізніше — радимичів і білих хорватів.

За часів Володимира під владою київського князя опинилися всі східнослов’янські землі. Завершився процес формування державної території Русі.

Утвердження в Києві

·         Володимир утвердився у Києві 980 р., вже маючи чималий досвід державного діяча. Із розповідей літописця довідуємося, що княжити він почав у Новгороді, з якого, одначе, був вигнаний старшим братом Ярополком.

·         Позбавлений володінь, Володимир кілька років поневірявся на чужині. Роки вигнання не були для нього бездіяльними, бо повернувся на Русь Володимир із загонами варягів. За їхньої підтримки він не лише відвоював Новгород, а й заволодів землями старших братів, прихопивши, крім того, й Полоцьк.

·         Легендарними подробицями прикрасив літописець розповідь про те, як Володимир торував шлях до великнязівського столу.

·         Багато випробувань довелося подолати Володимирові, аж поки він, за висловом літописця, «став княжити у Києві один».

Отож, він заходився послідовно приєднувати до Києва нові території, не обмежуючись встановленням формальної зверхності у вигляді виплати данини.

o    Київський володар викорінював на землях підкорених племен будь-які ознаки місцевої родоплемінної влади, передаючи їх у володіння своїм синам або урядовцям-посадникам.

o    Підлеглі території втрачали племінні назви, натомість їх поступово починали називати землями за головним містом: Київська земля, Чернігівська земля, Переяславська земля, Новгородська земля тощо.

 За правління Володимира Великого відбулася заміна родоплемінного поділу Київської Русі на територіальний.

o    Щодо територіальних придбань Володимира впадає в око відчутне відсунення кордонів Київської держави в західному напрямку.

o    У 981 році Володимир заволодів містами: Перемишль, Волинь, Червень і Белз.

o    До Володимирових володінь увійшло й Закарпаття.

o    Через північні території київський князь мав вихід до Балтійського моря.

o    Не слабнув при тому інтерес Володимира й до південного напрямку, адже Візантійська імперія лишалася наймогутнішою державою, а східний кочовий світ був настільки близьким, що нехтувати ним означало свідомо наражатися на небезпеку спустошення.

o    Ці обставини спонукали київського князя зміцнити свої позиції на Таманському півострові – у Тмутараканській землі, що її приєднав був до Київської держави князь Святослав.

Зовнішня політика князя Володимира

·                      Князь Володимир був сильним і войовничим правителем, який провадив активну зовнішню політику. У відносинах із сусідніми державами він використовував як військову силу, так і дипломатичні контакти.

·         Зокрема, як ви вже знаєте, князь відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста. Він також завоював землі ятвягів — дикого, але мужнього литовського племені, яке мешкало в лісах між Польщею і Литвою. За свідченням ісландського літописця, Володимиру сплачували данину всі племена, що мешкали від Німану до Фінської затоки.

·         Київ за князювання Володимира підтримував зв’язки із Заходом, започатковані ще Ольгою. Двічі відвідували київського князя (у 988 та 991 рр.) посли Папи Римського. У 994 та 1000 рр. посольства Володимира їздили до Риму. Відбувалися неодноразові обміни посольствами з Німеччиною.

·         Прагнучи захистити південні кордони Київської Русі, крім воєнних походів проти печенігів, князь уклав мир із болгарами. Вони урочисто обіцяли жити з Києвом дружно і підтвердили свої слова клятвою: «Хіба тоді порушимо договір свій, як камінь плаватиме, а хміль тонутиме у воді». У своїх відносинах із Візантією князь Володимир прагнув налагодити добросусідські взаємини, які ґрунтувалися на спільній вірі. При цьому він успішно запобіг спробам візантійців зробити Київську Русь залежною від себе державою. Налагодивши зв’язки з Папою Римським, він змусив Візантію, яка не бажала розширення сфери його впливу на Русь, ставитися до русичів, як до рівних.

·         Володимир добре розумів важливість традиційної для того часу практики, так званої «шлюбної дипломатії», та активно її застосовував для підтримання стабільних стосунків з іншими країнами. Кожен такий шлюб із представниками правлячих династій європейських країн був своєрідною печаткою, яка закріплювала укладений київським князем політичний союз. Старший син Святополк був одружений із донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослав став зятем шведського короля Олафа. Одна дочка Премислава була одружена з угорським королем Владиславом Лисим, а друга — із чеським королем Болеславом Рудим.

Додаток 8

Схема-портрет

Учитель малює на дошці коло, яке заповнюється в ході уроку. Під час виконання заготовки для майбутньої схеми, можна супроводжувати свої рухи розповіддю. Вчитель говорить:

Володимира називали Святим. Намалюємо навколо нього німб.

Володимира називали Сонечком. Домалюємо навколо німба промінчики.

Володимира називали Великим. Покажемо це.

- Після смерті Святослава в 972 році між його 7-ма синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. Пригадайте, що таке міжусобна боротьба?

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

Давайте відобразимо це на схемі.

Володимир зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва всі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи.
Покажемо це на схемі.

У результаті виходить така схема-портрет:

Додаток 9

Реформи князя Володимира

Докорінні реформи державного устрою Київської Русі пов'язані з іменем київського князя Володимира Святославовича. Йдеться, в першу чергу, про реорганізацію варязької дружини, котра, як уже зазначалося, ставала надійним щитом для відсічі кочівникам, але у мирний час була практично некерованою. Хитрістю і підкупом князь примусив варязьких ватажків служити йому. Крім грошей, продуктів і військової здобичі, дружинники за службу отримували від князя землю разом із її населенням. У результаті у професійних військових з'явилася матеріальна зацікавленість у сумлінній і відданій службі, дотриманні усталених норм поведінки. У такий спосіб у державі було покладено початок традиції наділяти землею за службу і під умову служби.

Централізацію країни князь Володимир Великий розпочав із першої релігійної реформи, суть якої полягала у запровадженні "шестибожжя" - шести божеств, котрі уособлювали регіони держави і були їх покровителями. На Перуновому пагорбі поряд із Перуном постали ще п'ять кумирів (головних богів) за кількістю князівств: Новгородського, Смоленського, Полоцького, Дреговицького і Древлянського.

Князь провів також адміністративну реформу. Намагаючись покласти край сепаратизму місцевих князів, правитель держави ліквідував племінні княжіння, де влада правителів була практично безмежною. Територія країни поділялася на вісім волостей, що їх очолювали призначені великим князем волостелі. Пізніше ними став дехто з численних синів Володимира Великого. Відтоді держава почала набувати ознак централізованої монархії.

Приборкавши варязьких дружинників, князь поступово відмовлявся від їхніх послуг. Проведена в державі військова реформа була спрямована передусім на створення загальнодержавної системи оборони. Можливість отримати від князя землю спонукала до професійної військової служби представників різних суспільних верств. Відтак було створено власну сильну професійну армію, яка за необхідності ставала ядром всенародного ополчення. Нова військова еліта - опора князя і резерв для чиновників державного апарату. До того ж, утримання армії не було обтяжливим для казни, оскільки воїни самі мали забезпечувати себе зброєю, військовими обладунками, бойовими кіньми тощо.

Релігійна реформа князя Володимира докорінно змінила ідеологію держави. У науковій і науково-популярній літературі побутує такий своєрідний літописний літературний образ, як "вибір вір", що став уже чи не хрестоматійним сюжетом вітчизняної історії'.

Але, як цілком слушно зауважують із цього приводу вчені, і вся попередня історія, і тривалі економічні зв'язки, і пам'ять славних предків, і власне географія не залишили князю Володимиру іншого вибору, ніж той, який зробив він у 988 р. Запровадження християнського віровчення зміцнювало авторитет і владу князя, вносило позитивний струмінь у розбудову державності. Християнізація вводила Давньоруську державу до кола християнських країн світу, зробивши можливими рівноправні й плідні відносини між нею і Візантією, іншими державами.

Судова реформа давньоруського правителя стосувалася розмежування сфер компетенції духовних і світських судів, а також обмеження місцевої сеньйоральної юстиції. Зазнала невдачі спроба Володимира запровадити смертну кару в судовому порядку. Київська Русь була на той час чи не єдиною в Європі державою, де суди не виносили смертних вироків. Звичайно, смертна кара мала місце, але її застосовували за надзвичайних обставин (бунти, заворушення, повстання) позасудові органи держави.

Під кінець правління Володимир припустився істотного прорахунку, який став поганою політичною традицією правителів держави. Країну князь залишив у спадок 12 синам, але не визначив, кому з них належить першість. Народжені від різних матерів і розіслані в досить молодому віці в різні кінці держави на посади волостелів, сини Володимира, вочевидь, від самого початку бачили один в одному радше суперників, ніж рідних братів. Це стало однією з головних причин подальшої міжусобиці, кривавої боротьби за київський стіл.

                                     Адміністративна                Оборонна

 

Градобудівна                                                                               Фінансова

 

   Військова                                                                   Релігійна

Додаток 10

Визначення поняття релігія

Термін «релігія» латинського походження ( religio ), що означає благочестя, побожність, предмет культу.

Релі́гія (від лат. religio — зв'язок) — віра, особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини^[1]

                                 

Додаток 11

Документи розповідають

Розповідь Нестора - літописця в «Повісті минулих літ» про хрещення киян

І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів поставив бити його палицями...

К. Лебедєв. Хрещення киян.

І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І приволікши його, вкинули його у Дніпро...

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде»... А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи стоячи молитви творили.

                    Додаток 12

Христия́нство (від грец. Χριστός — «помазанник», «Месія») — один з напрямків єдинобожжя

Додаток 13

Метод “Мікрофон”

Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
              •говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;
              •коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

Додаток 14

Історичний портрет князя Володимира

Додаток 15

Самооцінка набутих знань

Оцінюємо за 10 бальною шкалою ( 1 – 10 )

ЗНАЮ		ВМІЮ
Історичні відомості про Володимира Великого		Висловлювати свою думку й аргументовано захищати її
В якому історичному документі і хто писав про хрещення киян		Знаходити історичні факти в історичних, літературних джерелах
Хто з художників і яку картину присвятив події хрещення киян		Складати історичний портрет князя Володимира Великого
Риси характеру князя Володимира		Визначати напрямки діяльності Володимира Великого
Визначення терміну християнство, релігія		Порівнювати внутрішню та зовнішню політику князя Володимира
Дату прийняття християнства
Які реформи провів Володимир Великий

Додаток 16

«Володимир Великий – володар миру на Русі». Інформаційний список літератури
    Князь Володимир. В історію нашого народу він увійшов як князь-Святитель, який охрестив Україну-Русь і ввів її в християнську цивілізацію. 
  Поширення християнства, заснування шкіл, нове будівництво, зміни в законодавстві, введення України в коло християнських держав – все це великі заслуги князя Володимира.
   Великою, міцною, єдиною і сильною була при ньому і княжа Україна. За його труди на благо рідної землі народ ще за життя назвав його Великим князем, любив його як батька нації, а після смерті ввів його до лику Святих.

♦ Білоусов Є.В. Володимир Святий – князь Київський / Є.В.Білоусов ; худож. Т.Лисюк. – К. : Книга, 1997. – 14 с. : ілюстр.

♦ Історія хрещення Київської Русі. – К. : Кондор, 2013. – 64 с.

♦ Скляренко С.Д. Володимир : роман / С.Д.Скляренко ; худож. І.Ю.Селютін. – Донецьк : Сталкер, 2008. – 528 с. – (Україна крізь віки).

♦ Толочко О.П. Київська Русь. Т. 4 / О.П.Толочко, П.П.Толочко. – К. : Альтернативи, 1998. – 351 с. – (Україна крізь віки).

♦ Володимир Великий (980-1015) // Усі видатні постаті історії України. – Х., 2006. – С. 25-30.

♦ Володимир Святославич // Котляр М.Ф. Історія України в особах : Давньоруська держава / М.Ф.Котляр. – К., 1996. – 60-67.

♦ Князь Володимир Святий // Костомаров М.І. Галерея портретів : біографічні нариси/ М.І.Костомаров. – К., 1993. – С. 11-15.

♦ Кожем'яка О. Урок на тему “Київська Русь за часів князя Володимира Великого” : історія України : 7 кл. / О.Кожем'яка // Історія в сучасній школі. – 2013. – № 9. – С. 5-8.

♦ Сліпушко О. Князь Володимир Великий – володар миру на Русі / О.Сліпушко // Урядовий кур'єр. – 2007. – 3 березня.

♦ Старіченко С.М. Київська держава за часів правління Володимира Великого : історія України : 7 кл. / С.М.Старіченко // Історія та правознавство. – 2013. – № 2. – С. 23-26.

♦ Стельмах Л. Урок на тему “Київська Русь за часів правління Володимира Великого” : історія України : 7 кл. / Л.Стельмах // Історія в сучасній школі. – 2012. –  № 10. – С. 19-23.

Вебліографія:

– Володимир Великий – великий князь Київський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrlife.org/main/prosvita/_volod.htm  – Назва з екрана.

– Володимир Великий [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://children.kmu.gov.ua/history/persons/1358.html – Назва з екрана.

– Володимир Великий – великий князь Київський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://histua.com/knigi/istoriya-ukraini-zaruba-vaskovskij/volodimir-velikij  – Назва з екрана.

– Володимир Великий – великий князь Київський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/galichina-volin-ki-vshchina-nadn-pryanshchina-/volodimir-velikiy/ – Назва з екрана.

– Святий Володимир Великий [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/books/know_your_devotion_49.php – Назва з екрана.

– Видатний київський князь Володимир Великий, що вершив історію [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.epochtimes.com.ua/life/art/vydatnyy-kyyivskyy-knyaz-volodymyr-velykyy-vershyv-istoriyu-111407.html – Назва з екрана.

Додаток 17

Таблиця  «Реформи князя Володимира»

Назва реформи	Основні заходи	Значення
Судова
Релігійна
Фінансова
Адміністративна
Військова
Оборонна

Додаток 18

Для бажаючих написати есе

Читаючи «Повість минулих літ»  мене вразило те, що  Нестор писав про князя Володимира, що «він є новим Константином великого Риму». Я довго роздумувала над тим, чому  літописець порівнює князя Володимира саме з ним. І хочу сказати, що……

Додаток 19

Підготуй повідомлення на основі одержаних фактів

Німецький найманець, який 1018 р., уже після смерті князя Володимира, під час міжусобної боротьби його нащадків, потрапив до Києва, був уражений його 8 ринками, 400 церквами, багатонаціональним натовпом на його майданах. Німець зустрів там скандинавів, франків, греків, данців, вірменів.

Які висновки про тогочасне становище Київської Русі та її столиці можна зробити за цими фактами?